сполучник

сполучник
[споулу/чниек]
-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "сполучник" в других словарях:

  • сполучник — а, ч. 1) рідко. Те, що єднає, об єднує кого , що небудь. 2) грам. Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання слів і речень у синтаксичне ціле …   Український тлумачний словник

  • сполучник — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • тільки — 1) присл. Майже зараз; щойно. •• Ті/льки що а) зовсім недавно; щойно; б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом. 2) присл. Ледве, трохи. 3) част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в… …   Український тлумачний словник

  • чи — I спол. 1) розділ., перев. повторюваний. Уживається при поєднанні однорідних членів речення і частин складнопідрядного речення для позначення того, що з ряду перелічуваних предметів, явищ і т. ін. можливий тільки один. || Уживається для вираження …   Український тлумачний словник

  • а ні — сполучник і частка сполучник і частка Якщо хочеш, допомагай, а ні не заважай незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • для того щоб — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • замість того щоб — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • не вважаючи на те що — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • не зважаючи на те що — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • після того, як — сполучник складений сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»